«Жінка: у чому ж її сила!»

У березні в бібліотечному філіалі для дорослих і юнацтва оформлено тематичну виставку «Жінка: у чому ж її сила!», яка містить рубрики: «Краса. Здоровя. Добробут», «Підглянути у природи», «Смачні моменти».

  А дівчатка провели майстер-клас жіночих прикрас «своїми руками» для матусь і бабусь!

  За майструванням і переглядом виставки кожен хто знав якусь інформацію розповідав про історію свята 8 березня.

Цікаві факти

Свято жінок було ще у стародавньому Римі. Існував день, в який вільно народжені жінки отримували подарунки від своїх чоловіків, а рабині мали щось на зразок вихідного – господині будинку дозволяли їм в цей день відпочивати. Що не день солідарності жінок!

8 березня є національним вихідним також в Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не «міжнародних», а конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді.

У Сирії 8 березня відзначають День Революції, а в Ліберії – і зовсім як День пам’яті полеглих.

А додому ми придумали таке Творче завдання «Моя матуся». Це творче завдання допоможе дитині створити чудове привітання до Дня матері, власноруч намалювавши портрет найріднішої людини та написавши слова, що характеризують маму найкращим чином.

15 цікавих фактів про українську мову

1. Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

2. Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.

3. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі, і за кількістю носіїв займає 26-те місце в світі.

4. Український алфавіт являє собою один з варіантів кирилиці, число букв в ньому дорівнює 33. Порівняно з російською мовою, в українському немає великої кількості церковнослов’янських слів. З точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84%) і польська (70%) мови.

5. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

6. Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

7. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

8. Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

9. Найбільша кількість псевдонімів була у поета Олексндра Кониського – 141, у І.Франка – 99, письменник Осип Маковей користувався 56 псевдонімами.

10. Найбільшу кількість синонімів має слово «бити». Згідно з «Коротким словником синонімів української мови» їх нараховується 45.

11. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

12. Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів «дихлордифенілтрихлорметилметан». В ній міститься тридцять літер.

13. Найдовша абревіатура в українській мові – ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев’яти літер.

14. Кілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: «ротатор» і «тартрат». А до найдовших фраз паліндромів належать «Я несу гусеня» та «Аргентина манить негра». В останньому випадку не враховується буква «ь». Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій — справа непроста.

15. Дослідники доводять, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклоннецьких часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

До Дня рідної мови ми провели годину мовних цікавинок, де кожен розповів що цікаве про мову знає саме він. А ще провели огляд тематичноїполиці 

«Заговори українською!»

  Січень 2018 року в Спаській сільській бібліотеці розпочався літературними посиденьками «Мої бібліотечні фантазії».

  Рибакіна Марія – презентувала членам бібліотечного гуртка свою нову  «фантазію», яку назвала «Нічна прогулянка біля бібліотеки».

  

Якось мій друг вголос розмірковував над тим, що бібліотека йому завжди здавалася закладом незвичайним, не таким як інші. І навіть думалося, що вночі там теж щось відбувається.

  Ми посміялися і вирішили перевірити свої припущення. Дочекалися темряви, пішли до бібліотеки, зазирнули у віконце і відкрили рота від несподіванки і подиву. Там за столом сиділа старенька бабця і читала книжку про Бабу-Ягу. Придивившись ми побачили, що читачка схожа на літературну героїню, а поряд примостився чеширський кіт. Під самою стелею в веселому танку бавилися різнокольорові метелики, а по долівкі снували туди-сюди різні казкові тварини.

  От тут ми з товаришем зрозуміли, що то ожила казка «В гостях у Бабусі-Ягусі».

  Ночні пригоди довели те, що вночі герої книг виходять до бібліотечної кімнати і хозяйнують – хтось читає інші книги, а дехто грає в різні ігри, як звичайні дітлахи.

  Голова Баби-яги почала повертатися і всі, хто був там стали вглядатися на вхідні двері. І несподівано там зявилися страшні монстри. Всі хто там був пострибали на сторінки своїх книг і почали  ховатися на книжкових малюнках.

  Ці страшні монстри хотіли вкрасти малюнки з книжок – вони вважали, що діти не люблять книги без малюнків і не стануть читати. Але ми з товаришем почали вигукувати і переказувати романи, оповіді книжок без малюнків і тим довели,що ті, хто любить читати водять дружбу з книгою не за ради гарного малюнку, а заради цікавої розповіді.

Монстри були шоковані і від люті лопнули та щезли.

З того часу ми іноді зазираємо в сутінках до вікна бібліотеки. Аж раптом комусь із улюблених героїв потрібна допомога! А ще ми вивели формулу порятунку книжок – не ігнорувати книги без малюнків, а спосити її чому цікавому і корисному вона хоче нас навчити і тоді ніколи не буде місця дял монстрів у книжковому помешкані.