«Не   віддамо   казки!»

  Одного сонячного травневого дня, до сільської бібліотеки, під час казкової вікторини вірвася Казковикрадач, який із своїм помічником Чахликом Невмирущим повадився викрадати улюблені казки наших читачів.

  

Від несподіванки всі присутні злякалися, а неприємний відвідувач сміявся і зухвало вихвалявся, що їм вдалося вкрасти 25 казок і заховати їх у зачарованому пергаменті.

 Але знавці казок вже знали з улюблених книжок, що усяке чорне зло можна побороти розумом і доброю справою і тому почали мудрувати над чарівним пергаментом, де були заховані назви вкрадених казок.

  

Діти, що змалечку відвідують нашу бібліотеку зростають на добрих книжках і тому вони всі розумні, виховані, веселі і добрі. А так не важко було зрозуміти, як визволити із «полону» улюблені казки – треба знайти і закреслити назви казок. 

Слова читаються зліва направо і навпаки, згори донизу і знизу вгору, по ломаних лініях, але не по діагоналі. А зайві літери підкажуть, яку ще казку Чахлик Невмирущий збирається викрасти.

  
Як тільки ми впораємося із завданням, казки назавжди повернуться до нас. Не віддамо Чахлику наші казки!

Вишиванка – оберіг українського народу

 До дня вишиванки цікаво пройшла бесіда і огляд тематичної полички.

  Вишиванка була і залишається улюбленим різновидом народної творчості. Дівчата висловили думку щодо актуальності мистецтва художнього вишивання: адже для вишивання не потрібно складних пристосувань.

Колись за кількістю й довершеністю вишитих рушників, сорочок, скатерок, які дівчина підготувала до свого весілля, судили про її працелюбність.

  Уміння серцем відчувати навколишню красу й відтворювати її в узорах кожна дівчина змалечку вчилась у своєї матері, бабусі.

 

Вишиванка в Україні – світ краси й фантазії, осмислення навколишнього середовища, розповідь про думки й почуття людини, звичаїв і уявлень наших предків.

  Уважно придивіться до узорів вишивки й ви побачитещо це мистецтво простого й разом із тим мудрого декоративного мислення. У вишивці, як і в народній пісні, відображалися заповітні мрії на краще майбутнє, прагнення до краси.

В небі сонця золотий клубочок

Розсипає нитки промінні,

Їх збирають рученькі дівочі

Ї гаптують цвіт на полотні.

                          ксим Рильський)

В узорах вишивки жінки розповідали про свої думки й почуття, сподівання і страждання. Тому є вишивки сумні й замріяні, а є радісні й веселі, в яких барви й узори бринять, як жартівлива співаночка.